Кольори рису

Скільки існує на світі сортів рису? Я зрозуміла, що просто безліч — коли вичитала, що тільки білого — за тисячу) Далі, мені здається, нема сенсу рахувати))) А давайте порахуємо простіше — по кольорах?)))

Отже, є рис — білий, сірий, червоний й чорний — усе просто)))) У мене тут червоного окремо нема, саме доїли)) Розглянемо детальніше)

Білий рис це — круглий, довгозернистий, короткозернистий й таке різне) Жасмін, парбоїлд, басматі, арборіо й інші, — найпоширеніший, найулюбленіший — а як інакше?)) Співіснує, на тепер, напевно, зі всіма кухнями світу)

Сірий, а ще й червоний чи коричневий, чи просто бурий рис — не що інше, як назви ступеню обробки рису. Тонкощі — з оболонкою, без оболонки, із залишками оболонки й інше))) Вариться трохи довше, ніж білий, вважається корисним)

Ну й, нарешті, найприкольніший — чорний) А тут — трохи лірики) Чорний рис — прарис, найдревніший. Як він згодом культивувався й перетворився на білий? — хтозна, але факт) Може б, він так і згинув у нетрях століть, але саме колір помітили китайці))) Це завдяки їм ми зараз маємо змогу бачити й споживати чорний рис) Отже, древні китайці завважили, що є така рослинка — чорний рис, й вирішили — оскільки рослинка рідкісна, має особливий не тільки вигляд, але й смак, то й споживати її можуть не всі й це — їжа імператорського двору. О! Саме це рішення й зберегло для нас чорний рис)))

Так, зізнаюся, й посипаю голову попелом) Я перечитала Гугл, й трохи зхибила з приготуванням) Отже, що я зробила — трохи промила рис й замочила його у гарячій воді — не у кип‘ятку, просто у гарячій воді з крану. Десь на годинку, в середньому, кілька разів воду міняла. Це норм) Далі я злила воду, перекинула рис у каструльку, додала шматик масла. Трохи — саме трохи! — прогріла, й додала води 1:3 — помилка, води треба було додавати, як максимум, 1:2,5, а найкраще — звично, 1:2. Далі, як завше, після того, як закипить, маленький вогонь, під кришку, ну й готове, як випарується вся вода) Потім бажано закрити кришку й дати рису трохи відпочити)

UPD: Краще за все чорній рис готувати просто, як звичайний) І не замочувати))))

На смак чорний рис — таки імператор усіх рисів))) Дуже ніжний, з присмаком горіху, геть не подібний на весь інший рис)) Тобто, якщо раз спробуєш — це кохання на все життя))) Наступного разу мій рис буде хіба розсипчастим)))

Ну і ще — під назвою «чорний рис» може ховатися й інша, не рисова рослинка) З вигляду — трохи подібна й теж корисна, але не те))) Як відрізнити? поки не знаю, бо тільки читала, але не бачила))